Нещодавно загальноосвітня школа №27 відзначила двадцяту річницю свого заснування.
Привітати педагогічний колектив зі святом завітали випускники, представники влади та почесні гості, зокрема, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, директор ТОВ «Тернопільбуд» Василь Лило, голова ТОО ПП «Наша Україна» Петро Мандзій, депутат міської ради Леся Колінець.
Леся Колінець – одна з тих жінок, котрі все прагнуть робити на „відмінно”. Вона – чудова матуся, прекрасна дружина, професійний викладач, громадська активістка. І кожне з цих покликань приносить їй справжнє задоволення та натхнення. «Це дуже важливо, коли людина займається тим, що їй до душі,- запевняє моя співрозмовниця.- Тоді вона все встигає і все у неї виходить. У цьому переконалася на власному досвіді». Про те, як доводиться цій тендітній жінці поєднувати, здавалося б, непоєднувані речі, наша розмова.
Детальніше: Інтерв’ю Лесі Колінець у газеті "Тернопіль вечірній"
Всі ми хочемо жити в чистому місті, ходити охайними вулицями, жити у відремонтованих будинках. Однак дуже часто можна побачити зовсім протилежну картину – переповнені смітники, оголошення та плакати на фасадах будинків, на водостічних трубах та ін. Але розміщення комерційної реклами у вигляді графіті – переходить всі межі.
Так, нещодавно на ряді будинків у різних мікрорайонах міста появилися несанкціоновані розписи з символікою одного з нових нічних клубів Тернополя. Розташовані вони переважно поблизу вищих навчальних закладів (вул. Живова,3; вул. Гоголя,2; вул. Злуки,33 та ін.).
Тернополянка, науковець, громадський діяч, політик, депутат Тернопільської міської ради, чудова мати, дружина та просто жінка – Леся Колінець.
Ви народилися у Самборі. Чи пам’ятаєте себе на Львівщині?
– Ні, не пам’ятаю. Ми практично одразу переїхали жити у Тернопіль, тоді мені не було ще й року. Але оскільки у Самборі жили мої бабуся з дідусем, то досить часто я приїжджала в гості на Львівщину. Сміливо називаю себе тернополянкою, адже у Самборі лише народилася, а у Тернополі живу все своє життя.
Детальніше: «Чути людей та працювати для людей» – кредо Лесі КОЛІНЕЦЬ
Ви - свіча в моїх руках,
Котра сяє в морок ночі,
Щоб мої незрячі очі
У пітьмі знайшли свій шлях.
1 вересня Тернопільському навчально-консультативному пункту Міжобласної спецшколи для сліпих та слабозорих та навчально-інформаційному центру «Біла тростина» виповнилося 35 років. З цієї нагоди в приміщенні УТОС відбулося урочисте зібрання, на яке прибули учні, педагоги, випускники та численні гості.
Детальніше: 1 вересня у ТНКП Міжобласної спецшколи для сліпих та слабозорих