«Чути людей та працювати для людей» – кредо Лесі КОЛІНЕЦЬ

Тернополянка, науковець, громадський діяч, політик, депутат Тернопільської міської ради, чудова мати, дружина та просто жінка – Леся Колінець.

 

Ви народилися у Самборі. Чи пам’ятаєте себе на Львівщині?

–     Ні, не пам’ятаю. Ми практично одразу переїхали жити у Тернопіль, тоді мені не було ще й року. Але оскільки у Самборі жили мої бабуся з дідусем, то досить часто я приїжджала в гості на Львівщину. Сміливо називаю себе тернополянкою, адже у Самборі лише народилася, а у Тернополі живу все своє життя.

 

Навчання у школі вам давалась важко?

–    Я навчалася у двох школах, у 16 та 27, останню закінчила із золотою медаллю. Щодо навчання, то я б не сказала, що воно мені давалось важко, адже я завжди дуже любила вчитися.

Які предмети вдавалися краще?

–     У школі мені вдавалися більше точні науки, а найулюбленішим предметом була математика. Хоча згодом, я почала захоплюватися вивченням правознавства, а також англійською мовою. Саме тому, я вступила у Тернопільську академію народного господарства, в Інститут міжнародного бізнесу та менеджменту на спеціальність: “Міжнародна економіка”, де одним із основних предметів була саме англійська мова.

Ви заміжня. Розкажіть історію вашого знайомства з чоловіком.

–   З чоловіком ми познайомилися доволі цікаво – на Театральному майдані у 2000р. Тоді ми займалися збором підписів, представляючи різні політичні партії. Згодом наші дороги часто перетиналися і дружні відносини переросли в шлюб. Зараз мій чоловік не займається політичною діяльністю, а є приватним підприємцем.

Вашій доньці 3.5 роки. Скільки часу ви їй приділяєте?

–       Аня народилася тоді, коли я вже була депутатом міської ради.  Я поєдную виховання дитини з політичною та науковою діяльністю. Намагаюся якомога більше часу проводити з донькою, але це , на жаль, не завжди вдається.

 

Чому вирішили займатися політикою?

–       Мене часто про це запитують. Важко дати однозначну відповідь, але ще у дитинстві, з 10-ти років я полюбляла дивитися «Новини», знала прізвища всіх керівників держави.

Почуття патріотизму привили вам батьки?

–      Так, у 90-91роках батьки постійно брали мене на мітинги. Синьо-жовті стяги, вишиванки, українські визвольні пісні, гасла свободи глибоко закарбувалися мені у душу… А ще пам’ятаю, з якою радістю і захопленням я спостерігала за першим підняттям синьо-жовтого прапора у Тернополі. Це були незабутні хвилини!

Дитячий інтерес до політики переріс в бажання працювати для людей, і ви у 19 років вступили до РУХу.

–    Я пригадую 25 березня 1999 року. Це був теплий, сонячний ранок, але затьмарений трагічною звісткою – загинув В’ячеслав Чорновіл. Він був державним діячем, якого я дуже поважала і яким захоплювалася. Саме після цього випадку твердо вирішила не сходити зі стежини боротьби за процвітання українського краю та добробуту людей. Згодом зібрала навколо себе однодумців і створила організацію “Молодий Народний Рух” – молодіжне крило РУХу.

За час перебування у партії ви займали різні посади?

–     За десять років членства у Русі займала посаду голови осередку, заступника голови міської та обласної організації, члена Центрального Проводу Народного Руху України – найвищого керівного органу партії.

Ви покинули партію і зараз є позапартійною?

–     Ряди партії довелося залишити – не могла погодитися з рішеннями керівних органів РУХу. На даний момент я позапартійна, але політичною і громадською діяльністю активно займаюся. Сподіваюся, що зможу зробити багато корисного як для Тернополя, так і для України.

Окрім політики ви займаєтеся науковою роботою?

– Мене завжди цікавила економіка та економічні відносини в країні. Вважаю, що економіка – це кров держави. У середині 90-их років, коли я роздумувала над вибором професії, в країні була глибока економічна криза. Також нерозвинені зовнішньоекономічні зв’язки та невизначене міcце України в світі. Саме тому я вирішила працювати в галузі міжнародної економіки.

Закінчивши навчання в академії, ви поступили в аспірантуру?

–           Так, і в 2005 році захистила кандидатську дисертацію на тему: “Фінансово-кредитний інструментарій стимулювання зовнішньоекономічної діяльності у світовій економічній системі” за спеціальністю: “Світове господарство і міжнародні економічні відносини”. Моя дисертація присвячена проблемам стимулювання експорту та залучення іноземних інвестицій,. ці питання є актуальними й до сьогодні.

Працюючи доцентом ТНЕУ, які курси викладаєте?

–     Викладаю курси: “Міжнародна економіка”, “Процедури СОТ”, “Регулювання зовнішньої торгі влі в ЄС”, “Економічні відносини країн ЄС”, “Гуманітарні питання та права людини”.

Ви є автором багатьох наукових праць. Часто берете участь у конференціях?

–     Так, я є автором 25 наукових праць. Щодо другого запитання, то залюбки беру участь у наукових конференціях. Була вже учасником 11-и. Також брала участь в організації таких конференцій у Тернополі. Я є Членом Ради молодих вчених університету.

Я є прихильником такої думки, що наука не повинна працювати заради науки. Необхідно інтегрувати науку і владу. Наукові розробки наших талановитих вчених повинні втілюватися в життя за сприяння органів влади. Тому, я й намагаюся працювати на стику двох сфер: економіки та політики.

Будучи депутатом 5-го скликання Тернопільської міської ради, на що спрямували свою роботу?

–     Роботу я зорієнтувала в декількох напрямках:: вирішення проблем людей, які до мене звертаються; робота в постійній комісії з питань планування бюджету і фінансів та в комісії з вирішення спірних питань, призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Яка робота для вас є пріоритетною?

—   Основною для мене є робота зі зверненнями людей. Працювати для людей – це моє кредо.

Вдалося вирішити ряд наболілих проблем: ремонт ліфтів, капітальний ремонт внутрібудинкових проїздів, капітальний ремонт покрівель будинків, поточний ремонт вулиць, встановлення пішохідного переходу, додаткова підтримка шкіл та дитячих садочків. Працюючи у робочій групі з підготовки загальноміської, комплексної, цільової програми будівництва реконструкції та облаштування дитячих майданчиків у місті. Було поставлено 30 нових дитячих комплексів.

При затвердженні бюджету міста на чому зосереджували увагу?

–     Намагалися зосередити увагу на найболючіших проблемах Тернополя і їх вирішенні. У 2010 році вдалося запланувати і виконати ремонт Театрального майдану, капітальний ремонт покрівлі і фасаду кінотеатру “Перемога”, міського стадіону, Замку. Звичайно, невирішених проблем є ще достатньо багато, але над ними потрібно працювати і позитивно вирішувати.

Який рецепт вашого успіху?

– Потрібне максимальне бажання щось змінити. Якщо бачиш, що можна зробити щось в кращу, позитивну сторону, то це необхідно робити, спираючись на знання, та з вірою в себе і оточуючих.