Перша письмова згадки про місто Тернопіль датується 1540 роком. Польський король Сигізмунд І видав грамоту на заснування міста гетьману Янові Амору Тарновському. Натомість Ян Тарновський зобов’язувався побудувати тут, на лівому березі річки Серет фортецю, яка б давала змогу краще захистити південно-східні кордони королівства від ворогів.
Протягом 1540-1448 рр. в урочищі Сопільче (Топільче) тривало будівництво фортеці – Старого замку. Замок був оточений глибоким ровом та земляним валом, укріплений частоколом. Пізніше син гетьмана Кшиштоф Тарнавський звів кам’яні мури довкола замку, тим самим укріпивши оборонну здатність фортеці. Згодом Томаш Замойський не пошкодував коштів на розбудову замку і розширив фортифікаційні споруди.
Після закінчення будівництва та укріплення замку, у 1548 р. було створено штучний став, який мав захищати місто із заходу.
Навколо замку почали оселятися люди.
Та за свідченнями істориків давні поселення людей на цій території існувало ще в Х тис. до н.е. Тут виявлено сліди стоянок давніх людей, які належать ще до трипільської культури. У середині ХІІІ століття тут існувало давньоруське укріплення, яке було знищене 1240-1241рр. ханом Батиєм.
У 1548 році Тернопіль отримав магдебурзьке право. Це давало городянам певні привілеї. Наприклад, три рази на рік дозволялося влаштовувати ярмарок, а торги дозволялися щотижня. Жителі міста звільнялися від податків на 15 років, а від сплати мита – аж на 20 років. Швидко розвивалася торгівля та ремесла, оскільки місто було розташоване на перехресті великих торговельних шляхів. Згодом почали активно розвиватися гончарство, млинарство, виникли ковальські майстерні, пекарні. У 1550 році всі купці, які проїжджали через Тернопіль до інших міст з крамом, повинні були сплачувати мито на розвиток міста. Так Тернопіль стає потужним торгівельним центром.
Розвиток міста не залишав байдужими до наживи ворогів. Так, протягом 1544-1698 рр. турки і татари чотирнадцять разів спустошували місто, вбивали його жителів. Кілька разів місто було майже повністю знищене.
Економічне життя міста зазнало значного занепаду. Щоб його трохи пожвавити, уряд 1724 р. дозволив влаштовувати ярмарок святої Ганни. Сюди зі своїм крамом з’їжджалися купці з Польщі та інших держав. Дата проведення ярмарки була призначена на 29 липня.
У 1749 році розпочато будівництво домініканського костелу. Будівля виконувалася в стилі бароко, прикрашена кам’яними статуями та різьбою. Величезний купол, на вершечку якого розміщений ліхтар, надає споруді величності. Архітектором був Ян де Віте. Розписувати інтер’єр костелу запрошено львівського художника Станіслава Строїнського. Давні розписи до наших днів не збереглися. Біля костелу розташовані монастирські споруди, оскільки колись костел належав ченцям-домініканцям. Завершено будівництво 1779 року, а від 1991 року тут діє церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії УГКЦ.
1786 р. почалося будівництво першої дороги через Тернопіль, а 1797р. окружний інженер А.Пасареллі склав план міста.
1812 р. засновано першу єврейську друкарню, яка друкувала головним чином церковну літературу та календарі різних віросповідань.
У 1820-х роках у місті було збудовано єзуїтський костел. Вистоявши дві світові війни, до наших днів не зберігся, про його існування тепер нагадує хіба що вхідна арка. Зараз на місці домініканського костелу працює Тернопільська швейна фабрика, розміщена тут в роки радянської влади. Та навіть зараз, коли звечоріє, у стінах колишнього храму можна почути звуки органа. Так кажуть люди...
Після 300-річного панування у Тернополі польських феодалів, місто стало вільним. 12 грудня 1844 р. місто отримало цісарську грамоту, згідно якої воно стає вільним і має свій герб – „Леліву”.
Тернопіль був столицею Західноукраїнської Народної Республіки.
шафи-купе Тернопіль шафи-купе кухні Тернопіль кухні на замовлення Тернопіль меблі на замовлення Тернопіль